Проблеми українського законодавства про ОВД
Що спільного у закону про ОВД і прогнозу погоди?
Ні перший, ні другий нікого ні до чого не зобов'язує ...
Ті з вас, хто стежить за діяльністю ЗФ, напевно, звернули увагу на те, що час від часу ми на своєму сайті або на сторінці в ФБ публікуємо інформацію про проведення процедури ОВД (ОЦІНКИ впліву на довкілля) за різними напрямками господарської діяльності. Зокрема, можемо нагадати про скандальну спробу Мінприроди часів президентства Порошенко «протягнути» позитивний висновок щодо звіту ОВД (реєстраційний номер в реєстрі ОВД 20181081879) для підприємства, який планував переробляти ртутьсодержащие відходи буквально в декількох кілометрах від центру Харкова.
Зовсім недавно мала місце не менше скандальна спроба вже дати позитивний висновок щодо звіту ОВД підприємству, який планує видобувати крейду в Дворічанському районі Харківської області (реєстраційний номер в реєстрі ОВД 20197294194) Крейдяні гори - перлина Слобожанщини - розташовані буквально пліч-о-пліч з НПП «Дворічанський», не мають природоохоронного статусу, і для чиновників з Міненергодовкілля виявилися просто горою дешевого будівельного матеріалу. Ці та багато інших відверто божевільних рішень органів влади різного рівня громадськості вдалося заблокувати саме завдяки ЗУ «Про оцінку впліву на довкілля». Але багато хто, на жаль, заблокувати не вдалося. До таких, з досвіду ЗФ, можна віднести ОВД Богодухівського комплексу побутових відходів (реєстраційний номер в реєстрі ОВД 201865920/1957), де керівник місцевого КП подав завідомо недостовірну інформацію про об'єкт, що будується, а чиновники ХОДА незважаючи на письмові заяви ЗФ зробили вигляд, що не помітили цього порушення. ОВД Хорошевского газоносного ділянки, де чиновники ХОДА віддали на відкуп газодобувної компанії територію, що має природоохоронний статус.
Значною мірою такого роду невдачі слід віднести на рахунок недосконалості самого закону про ОВД.
Невелике, але необхідне пояснення. Я не вкладаю в слово «недосконалість» негативного по відношенню до авторів закону сенсу. В даному випадку це недосконалість такого ж плану, як у костюма, купленого в магазині готового одягу - він просто вимагає підгонки по фігурі.
Для простоти викладу розіб'ємо проблеми ЗУ «Про ОВД» на блоки. Перший блок буде називатися «калька». Скасування совкового законодавства про екологічну експертизу та імплементація замість них положень про ОВД - одна з вимог Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. І хоча українська версія має ряд відмінностей, проте, ЗУ «Про ОВД» багато в чому є калькою з Директиви Європейського Союзу 2011/92 / ЄС. І тут починаються проблеми несумісності. Те, що впевнено працювало в правовому просторі ЄС, не працює в правовому просторі України. Чи не працює по абсолютно зрозумілих причин, серед яких і правоохоронна з судової системи (вірніше, їх відсутність), і корупційно-олігархічну систему управління країною, і ... тут кожен з читачів може додати свої причини, але факт залишається фактом.
Другий блок проблем буде називатися «вето». Не встигнувши з'явитися на світло, ЗУ «Про ОВД» був кастрований президентським вето Порошенко. Бажаючим вникнути в суть цього вето рекомендуємо прочитати статтю на сайті Європейської правди.
Для інших просто повідомимо: ЗУ «Про ОВД», поданий на підпис Президенту до ветування, і Закон підписаний Президентом після ветування, - це два різних Закону. Причому останній варіант більш лояльний до великого бізнесу і менш лояльний до навколишнього середовища.
Наступний блок проблем буде називатися «гвинтик без механізму». І суть його полягає в тому, що Директива ЄС про ОВД - це один з гвинтиків в європейському механізмі захисту навколишнього середовища. В українських реаліях ОВД - це теж гвинтик, тільки ось механізм, в якому цей гвинтик повинен виконувати свою роль, у нас, на жаль, відсутня. По крайней мере, відсутня в тому сенсі, як це розуміє європейський законодавець. Не можна ж справді називати правовим механізмом дивовижну суміш рудиментів совкового законодавства з визнав скаргу нормативних актів, прийнятих за останні 30 років в області екологічного законодавства!
Очевидно, що такий механізм мав би з'явитися в результаті подальшої імплементації екологічних норм ЄС в українське законодавство. Але з моменту підписання Угоди про асоціацію пройшло 6 років, а віз і нині там.
Підхід до ОВД в країнах ЄС, зокрема, полягає в тому, що зауваження до багатосторінковим і насиченому складними термінами документу під назвою «Звіт по ОВД» складають, в першу чергу, різні державні інстанції. Фахівці компетентних органів роблять це в робочий час і, зрозуміло, отримують за це зарплату. Громадським залишається тільки перевірити і при необхідності доповнити прийняті рішення. В цьому випадку абсолютно розумними виглядають терміни розгляду, встановлені процедурою європейських законів про ОВД. Наші реалії зовсім інші. Звіт по ОВД чиновники або взагалі в очі небачили, або свідомо вдають, що зауважень до звіту у них немає. В цьому випадку громадські працівники змушені самостійно вивчити звіт по ОВД, зробити свої зауваження і внести пропозиції щодо їх усунення. І ось за ті десять робочих днів з моменту публікації звіту до початку громадських слухань, які відпускає українське законодавство, зі звітом знайомитися вже не чиновник, а громадський працівник, і робить він це вечорами після своєї основної роботи. При цьому звіт по ОВД може містити і 500, і 700 сторінок складного для розуміння тексту. Тексту, що вимагає серйозного рівня знань в самих різних областях ...
Ще один блок проблем ЗУ «Про ОВД» - доступність правосуддя. Цією самою доступності в Україні практично немає. З одного боку, доступність правосуддя в наших реаліях сильно обмежена розмірами судових зборів і низьким рівнем життя населення. Погодьтеся, що заплатити судовий збір, приїхати (і не один раз) з невеликого села в районний центр на засідання суду першої інстанції, а пізніше - на засідання апеляційного суду може собі дозволити далеко не кожен. Правда, є окремі випадки, коли суд своєю постановою звільняє позивача від сплати судового збору. А ось брати участь в судових засіданнях дистанційно в нашій країні, очевидно, дозволяють тільки збіглим президентам. Крім цього уявіть собі ситуацію: громада невеликого села (наприклад, с. Кручик Богодухівського району Харківської області) судиться з газодобувної компанією (наприклад, афілійованої Міністру внутрішніх справ). Як Ви вважаєте: яка зі сторін в змозі вкласти більше фінансових ресурсів в судовий розгляд? А організаційних, адміністративних, корупційних, як же без них, способів тиску на суд у кого більше? Загалом, з доступністю до правосуддя розібралися ...
І вже якщо ми заговорили про правосуддя, не можна не згадати про проблему, що знаходиться на стику двох блоків - «доступність правосуддя» і «гвинтик без механізму». Пам'ятайте, ми говорили про непорівнянних можливості великого бізнесу і громадських активістів, і про те, що громадських фактично змусили взяти на себе роботу чиновників. Але циніків від одного відомого виробника ДСП цього здалося мало. Вони направили до суду позов про захист честі і гідності, і відповідачами у справі є екологічні активісти з Рівного, які взяли участь в процедурі ОВД. Як то кажуть - громадського працівника кожен може образити. Так ось, повертаючись до теми нашого огляду, потрібно сказати: ми не думаємо, що виробник ДСП проявив би таку ж завзятість і цинізм, якби замість громадських зауваження до звіту по ОВД становили чиновники обласної адміністрації ...
Черговий блок проблем зовсім недавно підкинула життя. Цей блок проблем називається пандемія. Тут взагалі нічого не можна було передбачити на етапі розробки Закону, але суті справи це не змінює: пандемія коронавируса COVID-19 унеможливлює виконання цілого ряду норм ЗУ «Про ОВД». В першу чергу, це стосується проведення громадських слухань. Тут ерудовані фахівці можуть мені заперечити, що, мовляв, європейське законодавство взагалі не передбачає громадських слухань - тільки громадське обговорення, а воно, як відомо, проводиться в епістолярному жанрі. До речі кажучи, закони, що передбачають доступ громадськості виключно в форматі громадського обговорення, є і в українському законодавстві. Прикладом тому може служити ЗУ «Про регулювання містобудівної ДІЯЛЬНОСТІ». На жаль, проблема-не тільки в громадських слуханнях. ЗУ «Про ОВД» також передбачає можливість ознайомитися зі звітом по ОВД в приміщеннях органів місцевого самоврядування - не у всіх же громадян є доступ до Інтернету, не всі вміють Інтернетом користуватися.
Пандемія, а разом з нею Міненергодовкілля фактично позбавили таких людей права участі в прийнятті рішень з питань, що стосуються їх безпеки і здоров'я. Під час карантину доступ громадян в приміщення органів місцевого самоврядування фактично закритий. Таким чином людям пропонують обговорювати документ, якого вони не бачили в очі.
У кожного з цих блоків повинні бути свої підходи до вирішення проблеми. Зокрема, ЗФ і представники інших громадських організацій Харківської області в кінці минулого року взяли участь у форумі, з питань судового розгляду спорів, що виникають в процесі здійснення процедури ОВД, проведеного Касаційним адміністративним Судом у складі Верховного Суду України.
А на початку поточного року ЗФ передав Народному Депутату, голові підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом Марії Мезенцевої звернення з проханням провести в Харкові виїзне засідання комітету, присвяченого проблемам імплементації європейського законодавства.
Відразу ж після оголошення карантину ЗФ запропонував кільком міністерствам розглянути питання про припинення на період карантину проведення процедури ОВД по тим звітам, гд
е громадські слухання ще не проводилися.
Зрозуміло, недоліки ЗУ «Про ОВД» бачить не лише ЗФ і не тільки ЗФ намагається їх вирішувати. Зовсім недавно на сайті Верховної Ради України екологічні активісти з Рівного зареєстрували петицію з пропозицією внести зміни до цього Закону. Формат петиції не дозволяє пропонувати будь-які конкретні зміни. Це завдання може бути вирішена серією круглих столів за участю фахівців найрізноманітніших сфер і, зрозуміло, в тому числі за участю громадських екологічних організацій. Сенс петиції полягає в залученні уваги Народних Депутатів України для існування описаних вище проблем.
Тим з вас, кого нам вдалося переконати своїм довгим текстом в тому, що ЗУ «Про ОВД» потребує доопрацювання, пропоную, попередньо зареєструвавшись на сайті ВР проголосувати за подану петицію за посиланням.
Крім участі в удосконаленні важливого Закону таке голосування продемонструє Вашу підтримку екологічному спільноті м.Рівне.
Заступник голови Координаційної ради ЗФ А. Богданіс
Джерело