Чисті гроші з чистого повітря. Як українська промисловість розвиває екологічні проекти
Україна довгі роки ігнорувала проблеми екології. Великі компанії в рамках своїх проектів регулярно підключаються до питань екозахисту і рятують країну від екологічної катастрофи.
За оцінками ВООЗ, забруднення повітря - найбільший ризик для здоров'я людини. Більш смертельний, ніж військові конфлікти. Уже 92% населення Землі дихають забрудненим повітрям. Більш того, це причина багатьох серцево-судинних захворювань, інсультів, раку і хвороб легенів. Брудне повітря щороку забирає життя 7 млн осіб на планеті. На жаль, Україна входить до числа країн з найвищим рівнем смертності через забруднення повітря. Щорічно понад 14,4 тис. Українців вмирають з причин, пов'язаних з цією проблемою.
Більше за інших страждають Дніпропетровська, Донецька, Київська, Луганська та Запорізька області. У рейтингу найбрудніших міст - Маріуполь, Кам'янське, Дніпро, Одеса, Кривий Ріг та Київ. В повітрі цих регіонів висока концентрація забруднюючих домішок: формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю і твердих частинок. В середньому в Україні рівень гранично допустимого забруднення формальдегідом перевищено в 2,3 рази, діоксиду азоту - в 1,5 рази.
Що далі?
У 2017 році Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, в якому одним з ключових зобов'язань було збереження навколишнього середовища. Для цього країна зобов'язана привести своє законодавство у відповідність з екологічними практиками та стандартами Євросоюзу. Для виконання обіцянок Україна прийняла Національний план по скороченню викидів від великих спалюють установок. Згідно з цим планом, до кінця грудня 2033 року "брудним підприємствам" потрібно буде скоротити викиди забруднюючих речовин теплосилових установок, номінальна потужність яких перевищує 50 МВт. Всього в Україні таких налічується понад 220. Більшу частину з них планується вивести з експлуатації, а на інших, переважно вугільних теплоелектростанціях, провести модернізацію. По суті, мова йде про встановлення на шкідливих підприємствах уловлюють фільтрів, які затримають потрапляння діоксиду сірки, азоту, пилу і твердих частинок в атмосферу.
Але ключовим питанням, як завжди, виявилися гроші. З одного боку, підприємства - лідери по забрудненню повітря знаходяться в приватних руках. А чистота повітря - предмет інтересу всього суспільства. На модернізацію необхідні мільярди доларів, інвестувати які приватні компанії не поспішають.
Є й інша причина: модернізація виробництв об'єктивно затягнеться на роки. Наприклад, для впровадження однієї сіркоочисного установки на енергоблоці йде два-три роки. А для забезпечення безперебійної роботи Об'єднаної енергосистеми України в рік на реконструкцію можна виводити не більше п'яти енергоблоків. В цілому в такій модернізації потребують 88 енергоблоків.
Мільярдні інвестиції на модернізацію виробництва потрібні енергетичним підприємствам, хімічним, вугільної та скляної промисловості. Ці підприємства вже почали активно добиватися відстрочки виконання Національного плану зі скорочення викидів. І, судячи з усього, промислове лобі отримало першу перемогу. Верховна Рада провалила голосування за законопроект №4167 "Про запобігання, зменшення та контролі промислового забруднення". Поки законопроект відправили на доопрацювання, бізнес спробує отримати державну компенсацію для модернізації виробництва.
Вода жива і мертва
Перше, що дивує українського туриста в Європі, - воду там можна пити з-під крана. Україна також взяла зобов'язання поступово наблизитися до "доброму статусу води", який є нормою в країнах ЄС вже з 2015 року. За цим показником вода в річках і підземних джерелах повинна відповідати жорстким нормативам по 45 хімічних речовин і важких металів. Але в Україні досі немає системи моніторингу забруднення води навіть в річках. Тільки в 2021 році вперше за підтримки проектів ОБСЄ і Глобального екологічного фонду в Україні проведена оцінка якості води в трьох великих водних артеріях країни - Дніпрі, Дністрі та Сіверському Дінці. Результати скринінгу Дніпра виявилися гнітючими.
"Скринінг на 67 тис. Забруднюючих речовин дав нам повну картину, в якому стані знаходиться головна водна артерія країни - річка Дніпро. У воді знайдені пестициди, фармацевтичні препарати і важкі метали, концентрації яких часто перевищують екологічні стандарти якості ЄС", - заявив Роман Абрамовський , міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів. Найбруднішими виявилися місця скидання стічних вод комунальних підприємств.
Не краща ситуація і в Північному Дінці, який на 94% забезпечує водою жителів сходу України. У воді виявлено небезпечну концентрація гербіцидів прометрину і тербутілазіна. Експерти, що проводили скринінг, пов'язують це з неконтрольованим використанням пестицидів в сільському господарстві і порушенням сельхозтехнологій. Також в річці виявили велику кількість важких металів. Барій, літій, нерадіоактивні стронцій, цинк, мідь, марганець і хром потрапляють
Україна довгі роки ігнорувала проблеми екології. Великі компанії в рамках своїх проектів регулярно підключаються до питань екозахисту і рятують країну від екологічної катастрофи.
За оцінками ВООЗ, забруднення повітря - найбільший ризик для здоров'я людини. Більш смертельний, ніж військові конфлікти. Уже 92% населення Землі дихають забрудненим повітрям. Більш того, це причина багатьох серцево-судинних захворювань, інсультів, раку і хвороб легенів. Брудне повітря щороку забирає життя 7 млн осіб на планеті. На жаль, Україна входить до числа країн з найвищим рівнем смертності через забруднення повітря. Щорічно понад 14,4 тис. Українців вмирають з причин, пов'язаних з цією проблемою.
Більше за інших страждають Дніпропетровська, Донецька, Київська, Луганська та Запорізька області. У рейтингу найбрудніших міст - Маріуполь, Кам'янське, Дніпро, Одеса, Кривий Ріг та Київ. В повітрі цих регіонів висока концентрація забруднюючих домішок: формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю і твердих частинок. В середньому в Україні рівень гранично допустимого забруднення формальдегідом перевищено в 2,3 рази, діоксиду азоту - в 1,5 рази.
Що далі?
У 2017 році Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, в якому одним з ключових зобов'язань було збереження навколишнього середовища. Для цього країна зобов'язана привести своє законодавство у відповідність з екологічними практиками та стандартами Євросоюзу. Для виконання обіцянок Україна прийняла Національний план по скороченню викидів від великих спалюють установок. Згідно з цим планом, до кінця грудня 2033 року "брудним підприємствам" потрібно буде скоротити викиди забруднюючих речовин теплосилових установок, номінальна потужність яких перевищує 50 МВт. Всього в Україні таких налічується понад 220. Більшу частину з них планується вивести з експлуатації, а на інших, переважно вугільних теплоелектростанціях, провести модернізацію. По суті, мова йде про встановлення на шкідливих підприємствах уловлюють фільтрів, які затримають потрапляння діоксиду сірки, азоту, пилу і твердих частинок в атмосферу.
Але ключовим питанням, як завжди, виявилися гроші. З одного боку, підприємства - лідери по забрудненню повітря знаходяться в приватних руках. А чистота повітря - предмет інтересу всього суспільства. На модернізацію необхідні мільярди доларів, інвестувати які приватні компанії не поспішають.
Є й інша причина: модернізація виробництв об'єктивно затягнеться на роки. Наприклад, для впровадження однієї сіркоочисного установки на енергоблоці йде два-три роки. А для забезпечення безперебійної роботи Об'єднаної енергосистеми України в рік на реконструкцію можна виводити не більше п'яти енергоблоків. В цілому в такій модернізації потребують 88 енергоблоків.
Мільярдні інвестиції на модернізацію виробництва потрібні енергетичним підприємствам, хімічним, вугільної та скляної промисловості. Ці підприємства вже почали активно добиватися відстрочки виконання Національного плану зі скорочення викидів. І, судячи з усього, промислове лобі отримало першу перемогу. Верховна Рада провалила голосування за законопроект №4167 "Про запобігання, зменшення та контролі промислового забруднення". Поки законопроект відправили на доопрацювання, бізнес спробує отримати державну компенсацію для модернізації виробництва.
Вода жива і мертва
Перше, що дивує українського туриста в Європі, - воду там можна пити з-під крана. Україна також взяла зобов'язання поступово наблизитися до "доброму статусу води", який є нормою в країнах ЄС вже з 2015 року. За цим показником вода в річках і підземних джерелах повинна відповідати жорстким нормативам по 45 хімічних речовин і важких металів. Але в Україні досі немає системи моніторингу забруднення води навіть в річках. Тільки в 2021 році вперше за підтримки проектів ОБСЄ і Глобального екологічного фонду в Україні проведена оцінка якості води в трьох великих водних артеріях країни - Дніпрі, Дністрі та Сіверському Дінці. Результати скринінгу Дніпра виявилися гнітючими.
"Скринінг на 67 тис. Забруднюючих речовин дав нам повну картину, в якому стані знаходиться головна водна артерія країни - річка Дніпро. У воді знайдені пестициди, фармацевтичні препарати і важкі метали, концентрації яких часто перевищують екологічні стандарти якості ЄС", - заявив Роман Абрамовський , міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів. Найбруднішими виявилися місця скидання стічних вод комунальних підприємств.
Не краща ситуація і в Північному Дінці, який на 94% забезпечує водою жителів сходу України. У воді виявлено небезпечну концентрація гербіцидів прометрину і тербутілазіна. Експерти, що проводили скринінг, пов'язують це з неконтрольованим використанням пестицидів в сільському господарстві і порушенням сельхозтехнологій. Також в річці виявили велику кількість важких металів. Барій, літій, нерадіоактивні стронцій, цинк, мідь, марганець і хром потрапляють туди внаслідок скидання відходів виробництва промислових підприємств, в тому числі шахтних вод.
Деякими проектами по очищенню води займаються державні органи за підтримки інших країн. Наприклад, недавно в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій визначили локації для будівництва заводу з очищення води для забезпечення жителів Маріуполя хорошою питною водою. Раніше з цією метою було підписано кредитну угоду України з Францією на суму $ 64 млн. В рамках проекту плануються будівництво заводу з виробництва питної води з використанням французьких технологій і модернізація інфраструктури Маріуполя.
Приватний бізнес також вкладає в очисні установки. Компанія "Фармак" інвестувала понад € 100 тис. В модернізацію очисних споруд на своєму підприємстві в Шостці.
"Збільшуючи виробничі потужності, компанія завжди намагається мінімізувати вплив на навколишнє середовище. Викиди і скиди очищаються сучасними методами і на відповідному обладнанні, а всі небезпечні відходи передаються на знищення спеціалізованим компаніям. За останні п'ять років на екологічні проекти" Фармак "витратив 55,5 млн грн ", - зазначила Наталія Симонець, начальник ділянки з очищення промислових стічних вод АТ" Фармак ".
Прощай, пластик
70% відходів, що потрапляють в Світовий океан і отруйних його мешканців, складається з одноразового пластику. Пакети, стаканчики, ватяні палички, трубочки для коктейлю - від усіх цих пластикових виробів Євросоюз повністю відмовився з 2021 року. Більш того, навіть сировину для виготовлення пластикових пляшок, які в обов'язковому порядку в Європі сортують, до 2025 року має містити не менше ніж 25% переробляється пластика.
З чого насправді складається наше сміття? До 30% сміттєвого кошика українця складають пластик, метал, скло і папір - ці види відходів можна переробляти, тим самим знизивши витрати на виробництво нової продукції і кількість відходів на сміттєвих полігонах. Ще 37% сміття складається з біологічних відходів (очищення овочів і фруктів), які можна перетворити в компост. Якраз ці відходи і використовують в якості основи виробництва біогазу. Але з більш ніж 6 тис. Сміттєвих звалищ в Україні станції дегазації поки встановлені лише на 19.
Не варто думати, що в Європі сортують і переробляють сміття виключно завдяки високому рівню свідомості громадян. Переробка сміття - дуже дорогий процес, набагато дешевше поховати сміття на полігонах або продавати для переробки в інші країни. Але високі штрафи досить серйозно мотивують європейців хвилюватися про сортування і переробки. Наприклад, в Німеччині штраф за порушення правил сортування сміття домогосподарством досягає € 5 тис. В Україні існує лише штраф за порушення правил утилізації побутових відходів, і він не перевищує € 45. Тому лише 5% населених пунктів України охоплені програмою сортування сміття. До слова, 22% українців взагалі не охоплені системою вивозу побутового сміття. Іншими словами, вони створюють звалища всюди, де їм зручно, навіть в заповідних зонах українських Карпат.
В рамках гармонізації законодавства України та ЄС у 2017 році була прийнята Національна стратегія поводження з відходами. Україна взяла на себе амбітні цілі - до 2030 року скоротити рівень поховання муніципальних відходів з 94% до 35%.
А що зараз? У країні є інфраструктура для переробки сміття. Працює 17 підприємств з переробки макулатури, 39 підприємств - з переробки полімерів, 19 - по переробці ПЕТ-сировини. Але, на жаль, потужності останніх, наприклад, завантажені лише на 65%. Щоб виправити ситуацію, в 2019-м в Києві реалізували пілотний проект, в рамках якого в місті встановили 3,5 тис. Контейнерів для роздільного збору сміття. Правда, цього виявилося недостатньо. За інформацією підприємства "Київкомунсервіс", тільки 15-20% відходів, зібраних окремо, виявилися придатними для переробки через низьку якість сортування населенням.
Лідером, провідним за собою різні проекти по сортуванню сміття, виявився соціально відповідальний бізнес. Наприклад, у 2017 році Коаліція Укрпек за підтримки TetraPak, Sandora, Elopak, Coca-Cola, CanPack початку проект з роздільного збору відходів упаковки в Вишгороді. Всього в місті встановили 280 контейнерів. За результатами проекту, в перший рік зібрано понад 300 т вторсировини, за другий - 422 т, а за третій - 540 т. А це вже близько 38% всіх відходів упаковки в Вишгороді. За п'ять років організатори планують досягти показника сортування відходів не менш ніж 50%.
У великих компаніях країни також активно йде робота з відходами та сміттям.
"З останніх інноваційних проектів нашої компанії - безвідходне використання ячменю. На сьогодні у нас упорядковано склобій, ПЕТ-преформи та пластик, органіка і алюмінієві банки і успішно направляються на переробку", - розповів Денис Хренов, і. о. генерального директора "AB InBev Efes Україна".
бізнес допоможе
На тлі економічних і політичних проблем проблеми екології здаються власти не найбільш пріоритетними. У держави постійно не вистачає грошей на реалізацію екоініціатів. Зате вітчизняний бізнес успішно реалізовує важливі екопроекти.
"Ми поставили амбітні цілі до 2025 року: розширення доступу до сучасних технологій і рішень для тисяч фермерів, забезпечення доступності якісної питної води в регіонах з її дефіцитом, партнерство з постачальниками з метою збільшення частки перероблених матеріалів в упаковці і зростання споживання електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел ", - зазначив Денис Хренов. На його думку, відповідальна ведення бізнесу, турбота про споживачів, вирішення глобальних проблем допомагають компанії вибудувати гарну репутацію і зберегти лояльність споживача.
Чималий внесок в екологію виробництва намагаються внести найбільші промислові підприємства. Наприклад, "АрселорМіттал Кривий Ріг", який розташований на малій батьківщині нинішнього президента України Володимира Зеленського, потрапив під опалу глави держави ще в 2019 році. Тоді компанія пообіцяла впровадити цілий ряд соціальних ініціатив для міста. Зокрема, підприємство стало основним інвестором будівництва сучасного онкоцентру в Кривому Розі і взяло на себе зобов'язання щодо забезпечення пацієнтів ліками. За останні два роки на заводі проведено ремонт, реконструкція і модернізація очисних установок. Завдяки цьому викиди недиференційованих твердих частинок знизилися на 46 т / рік.
Банки також допомагають компаніям реалізовувати екопроекти. За 2020 рік Укргазбанк профінансував 72 великих екопроекту на 2,7 млрд грн.
"Останнім часом у компаній-виробників спостерігається зацікавленість в установці сонячних електростанцій для власного споживання (просьюмер), і у банку вже є відповідна програма для фінансування подібних екопроект", - відзначили в Укргазбанку.
Корпоративний бізнес готовий інвестувати в екологію і на власному прикладі показувати, як можна робити гроші з повітря і води, залишаючи їх чистими для майбутніх поколінь.