Стратегія реформування екологічного нагляду до 2029 року: нові правила гри для держави та бізнесу
25 червня 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив розпорядження № 625-р, яким ухвалено Стратегію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів на період до 2029 року. Одночасно було визначено Операційний план заходів на 2025–2027 роки, що має закласти основу для практичної реалізації стратегічних цілей.
Стратегія передбачає перехід від старої системи перевірок, що часто мала каральний характер, до ризик-орієнтованої моделі контролю. Це означає, що підприємства з низьким рівнем екологічних ризиків перевірятимуться рідше, а увага буде зосереджена на об’єктах, діяльність яких може мати значний вплив на довкілля. Одним із ключових кроків стане створення єдиного цифрового реєстру перевірок, що дасть змогу забезпечити прозорість у плануванні наглядових заходів і унеможливити дублювання чи необґрунтоване призначення інспекцій.
Позитивним нововведенням можна вважати посилення превентивного підходу. Замість того, щоб карати підприємства лише за порушення, держава намагатиметься впроваджувати інструменти попередження ризиків — консультації, інформаційні кампанії, цифрові сервіси для самоперевірки. У результаті бізнес отримує можливість не лише уникати штрафів, але й підвищувати власну екологічну ефективність.
Разом із тим стратегія викликає дискусії. З одного боку, вона має зменшити адміністративний тиск на підприємства, зробити систему нагляду зрозумілішою й ефективнішою. З іншого боку, є ризик, що цифровізація процесів затягнеться, адже подібні реформи потребують не лише політичної волі, а й серйозного фінансування, сучасних технологій та підготовки кадрів. Експерти також застерігають, що в перехідний період підприємства можуть опинитися в ситуації подвійних стандартів: формально діятимуть нові правила, але фактично залишатимуться старі підходи контролю.
Загалом стратегія відповідає європейському баченню управління довкіллям, яке Україна взяла за орієнтир у процесі євроінтеграції. Успіх залежатиме від того, наскільки швидко держава зможе впровадити цифрові інструменти і забезпечити чесну, однакову для всіх модель нагляду. Якщо ці кроки будуть реалізовані, нова система може стати не лише ефективною, але й партнерською — орієнтованою не на покарання, а на розвиток екологічно відповідального бізнесу.